Дні за днями летять, їх не в силах ніхто зупинити,
В казку сонячних знань ми уперто не хочемо йти,
І гранітне терпіння щодня проявляє учитель,
Щоб лінивці і неуки гарними стали людьми.
Скільки нервів твоїх ми сточили, наш вчителю добрий,
Мама взяла би різку, а тато міцненьке слівце,
Але ти посміхнешся й в очах твоїх щирості зорі,
І любов’ю до діток аж світиться добре лице.
Найтерплячіший в світі, найкращий для нас й наймудріший,
Ти пробач, що не завжди ми слухаєм радо тебе,
Золотий наш учителю, ти на землі наймиліший,
Твоє серце як сонечко любляче, тепле, ясне.
Ти прийми привітання від нас – дітлахів неслухняних
Й побажання безмежного щастя й палкого добра,
Ми тобі обіцяєм, що будемо вчитися гарно,
Щоб від гордості сяяла ніжна вчительська душа.

Автор: Инна Гудз