Золотавий місяць посмішкою сяє,
Моїми очима дивиться в вікно,
Он моя кохана спатоньки лягає,
Милі оченятка закриває знов.
На добраніч, люба, хай же сон солодкий,
Наче в теплю ковдру загорне тебе,
Моя щира ніжність хай заколихає,
Лагідне дівчатко сонячне моє.
Спи моя кохана, всі забудь тривоги,
Янголи від тебе втому відженуть.
Я ж тобі крізь відстань, щастя яснооке,
Прошепочу тихо: «Я тебе люблю».
Автор: Инна Гудз